20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

Злоякісна пухлина грудей щодня діагностується у 50 мешканок України, а понад 700 жінок щомісяця помирають у нашій країні від цієї форми онкопатології. Це пов’язано, в першу чергу, з відсутністю програм планового обстеження населення та запізнілим зверненням до лікаря, що ускладнює своєчасну діагностику та початок лікування.

Розвитку онкозахворювання сприяють наступні фактори:

• статева приналежність: найчастіше цей вид онкопатології виникає у жінок, рак молочної залози у чоловіків розвивається в сто разів рідше;
• вік: у більшості випадків захворювання діагностується у жінок старше 35-40 років;
• гінекологічні захворювання: гіперплазії, хронічні запалення репродуктивних органів, порушення функції яєчників, безпліддя;
• висока концентрація естрогенів;
• спадкова схильність: злоякісна пухлина молочної залози у близьких родичів (матері, бабусі, сестри);
• генні мутації: у жінок з наявністю мутації у гені BRCA1 ймовірність розвитку патології досягає 65%, у гені BRCA2 – 40-45%;
• пізня перша вагітність (після 30 років), відсутність вагітностей та пологів;
• настання першої менструації раніше дванадцятирічного віку чи пізня менопауза;
• ендокринні порушення: цукровий діабет, ожиріння, розлади функцій щитовидної залози;
• атеросклероз; високий артеріальний тиск;
• тривале застосування гормональних контрацептивів;
• фіброзно-кістозна мастопатія;
• незбалансоване харчування з переважанням у раціоні вуглеводів та жирної їжі;
• шкідливі звички (куріння, вживання алкогольних напоїв);
• вплив іонізуючої радіації;
• часті стреси.

Одним із найголовніших і необхідних для своєчасного виявлення раку грудей методів виступає самостійне обстеження, яке кожна жінка старша тридцятип’ятирічного віку повинна проводити щомісяця.

Для проведення самостійної діагностики необхідно:

• Встати перед дзеркалом, знявши одяг вище за пояс.
• Підняті нагору руки завести за голову, оглянути молочні залози.
• Уважно промацати молочні залози, починаючи з верхніх зовнішніх часток і за годинниковою стрілкою просуваючись до нижніх ділянок.
• Двома пальцями стиснути сосок, щоб перевірити, чи є виділення.
• Обмацати груди в положенні лежачи.

Для виявлення новоутворень молочної залози будь-якої природи показано:

• щорічне проведення УЗД грудей жінкам молодше 40 років (бажана попередня консультація мамолога);
• щорічний огляд мамолога та мамографія (рентгенографія молочних залоз) пацієнткам старше сорокарічного віку;
• магнітно-резонансне дослідження молочних залоз (найточніший діагностичний метод).

При виявленні вузлового утворення або кісти пацієнтці проводять аспіраційну або трепан-біопсію – малоінвазивні процедури отримання зразка пухлинної тканини для подальшого проведення патогістологічного аналізу з метою визначення типу новоутворення. Також необхідно проведення  для визначення гормонозалежності та вибору тактики лікування.

Велике значення для ранньої діагностики має визначення наявності в крові пацієнта онкомаркерів – білкових молекул, що виробляються злоякісними клітинами або організмом хворого. Найчастіше аналіз онкомаркери дозволяє виявити захворювання ще до появи характерних симптомів.

При раку молочної залози проводять додаткові дослідження, зокрема:

• рентгенографічне дослідження органів грудної клітини;
• УЗД органів черевної порожнини;
• КТ органів грудної клітини та черевної порожнини;
• сцинтиграфія кісток;
• оцінка стану лімфовузлів.

Рак – не вирок! Це виклик, який можна подолати! Основне, що не дасть цьому діагнозу перетворитися на вирок – це регулярне та своєчасне обстеження! При виявленні та проведенні комплексного лікування на початкових етапах це захворювання зараховується до повністю виліковних.

Олена Мізікова, лікар-акушер-гінеколог

КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім.Л.Куроєдова»