31 жовтня 2025, 15:22
 
                                Дем’ян Купріянович Івко народився 1 листопада 1890 року в с. Старі Санжари на Полтавщині у селянській родині. Змалку проявляв потяг до знань, поетичного слова й народної творчості. Під впливом поезії Шевченка та народних пісень почав складати вірші, які друкував у різних виданнях «Співає Полтавщина» (Полтава ,1960 ), «Самодіяльний театр» ( Харків, 1961).
Разом із самодіяльними композиторами М. Дяченком, В. Міщенком, В. Петрухном створив обрядові пісні, зокрема, пісні та щедрівки. Автор сценаріїв народних свят, які проводилися у 60-70 роках. Інсценізував поему Т.Г. Шевченка « Гайдамаки», повість «Талант» С. Васильченка.
Як поет і фольклорист, Дем’ян Івко залишив помітний слід у культурному житті свого часу. Його поезії пройняті щирим патріотизмом, любов’ю до української землі, простих людей, народних звичаїв і духовних цінностей. Його записи стали важливим внеском у збереження народної спадщини, яку він вважав джерелом національної самосвідомості.
У своїх творах Дем’ян Івко прагнув поєднати народнопоетичні мотиви з новим художнім осмисленням сучасності. Поетичне слово для нього було не лише засобом творчості, а й способом виховання любові до рідного краю, мови, традицій.
Помер Дем’ян Купріянович Івко у 1973 році, залишивши по собі вагому духовну спадщину, сповнену любові до України, віри у силу народного слова й освіти.
Його постать і сьогодні нагадує про важливість збереження народної творчості, передачі її новим поколінням, щоб українська пісня й слово жили у віках.
Підпишіться, щоб отримувати листи.