13 листопада 2025, 09:00
Серед документів: часопис «Хлібороб», який брати Володимир та Микола Шемети випустили «без пред’явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком» у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на Наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою. Представлені архівістами документи дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії, навіть попри проголошений російським імператором «Маніфест прав та свобод» 17 жовтня 1905 року, доводилося працювати представникам свідомої української інтелігенції. Проте вихід цього часопису у світ за визнанням сучасників, мав величезне значення, адже «своєю появою «Хлібороб» однозначно розворушив Полтавську губернську та Лубенську повітову адміністрації, водночас спонукав до більш активних дій видавців з інших міст України, у тому числі в Києві».
Документи свідчать, що видавці, редактори, журналісти і навіть друкарі за правдиве слово рідною мовою переслідувалися та постійно перебували під наглядом репресивних органів не тільки за царату, а й за радянської влади. До списків політично неблагонадійних та переслідуваних осіб потрапляли такі відомі письменники-видавці як Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Коваленко та ін. Відтак віддати їм належну шану стало можливим лише у незалежній Україні. Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20 травня 2016 року №207 в обласному центрі провулок Інтернаціональний перейменовано на пров. братів Шеметів. На пошанування заслуг лубенських видавців започатковано премію Полтавської обласної ради.
На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України.
Підпишіться, щоб отримувати листи.