100 років від дня народження краєзнавця Панаса Михайлика

Панас Якович Михайлик народився 1926 року на хуторі Чернечий Яр, що поблизу Диканьки, у селянській родині. Спочатку навчався у місцевій школі, потім у Великобудищанській, але навчання перервала війна. 15-річний юнак хотів іти воювати разом з братами, та на деякий час довелося залишитися на окупованій території. Весною 1943 року сімнадцятирічного Панаса відправляли на примусові роботи до Німеччини. Та доля склалася інакше: у Києві окупантам потрібні були люди для вантаження лісу, і хлопець залишився. Разом з товаришем йому вдалося втекти з тимчасового табору полонених і дістатися рідної Полтавщини. Панас Якович служив у роті кулеметників, у зенітній артилерії прибористом, згодом радіолокатерником. Демобілізувався у 1951 році. Продовжив освіту у Диканській середній школі, де екстерном склав іспити за 10 клас. Вступив на фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного інституту (тепер Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка), який закінчив у 1955 році з відзнакою. Працював учителем фізики та математики у Харківській області. До 1963 року працював спочатку учителем, пізніше завучем Великобудищанської середньої школи. Після отримання звання «Учитель-методист» (1963) Панаса Михайлика запросили у Полтаву на посаду методиста обласного інституту підвищення кваліфікації вчителів (тепер Полтавська академія неперервної освіти імені М. В. Остроградського). У 1970 році призначений старшим викладачем кафедри фізики Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. У 1977 році Панасу Яковичу Михайлику присвоїли вчене звання доцента кафедри фізики та науковий ступінь кандидата педагогічних наук. За роки педагогічної діяльності ним опубліковано понад 200 наукових праць.

Після виходу на заслужений відпочинок Михайлик створив на кафедрі фізики інституту науково-творчу лабораторію для обдарованих дітей, яка готувала учнів до олімпіад та конкурсів з фізики та був одним із керівників Учнівського університету краєзнавства імені Панаса Мирного. За його редакцією видано майже 50 книг (упорядник, автор передмов і бібліографії), написаних учнями старших класів і студентами – це краєзнавчі розвідки про видатних полтавців. Панас Михайлик редагував і упорядковував історико-документальний збірник під назвою «Софі Лорен у диканських соняшниках» (2008). За його редакцією вийшло друком історико-документальне дослідження «Герой з-під Диканьки – вождь індіанського племені Канади» (2006) про трагічну долю земляка І. І. Даценка. Ним також упорядковано низку збірок: «Знати, щоб пам’ятати», «В піснях оспівана Полтава» (1999), «Полтавські композитори Григорій і Платон Майбороди», «Олексій Чухрай – викладач, музикант, композитор», «Минуле сучасне і майбутнє Полтавської гравіметричної обсерваторії» (2003).

Він був людиною багатогранною: любив музику, грав на різних музичних інструментах, керував шкільним хором, танцювальним гуртком, займався гімнастикою. 16 жовтня 2011 року Панас Якович Михайлик відійшов у вічність.