05 липня 2026, 09:10
Іван Лобода народився 5 липня в селі Малі Кринки Кременчуцького повіту (нині Великі Кринки Кременчуцького району Полтавської області). Дитинство майбутнього художника припало на один із найтрагічніших періодів української історії. У роки Голодомору він рано втратив батьків і разом із братом та сестрою виховувався в дитячому будинку. Життєві випробування сформували його характер, працелюбність і прагнення присвятити себе мистецтву.
У роки Другої світової війни Іван Лобода був мобілізований до війська та брав участь у бойових діях. Після завершення війни здійснив свою давню мрію – здобути художню освіту. У 1957 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у відомих майстрів українського живопису Миколи Іванова, Віктора Пузиркова та Олексія Шовкуненка. Саме академічна школа, поєднана з природним художнім талантом, визначила його подальший творчий почерк.
Від початку 1960-х років життя і творчість митця були нерозривно пов'язані з Івано-Франківщиною. У 1962 році він став членом Спілки художників України, а у 1976 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений художник УРСР». Протягом багатьох десятиліть Іван Лобода був активним учасником обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставок, а його персональні експозиції неодноразово проходили в Івано-Франківську, засвідчуючи незмінний інтерес глядачів до його творчості.
Мистецький доробок Івана Лободи охоплює портрет, пейзаж, історичний, побутовий і батальний живопис. Особливе місце у його творчості посідає гуцульська тематика. Художник створив десятки полотен, присвячених природі Карпат, праці горян, народним звичаям і традиціям. Він майстерно поєднував академічну школу живопису з глибоким знанням народної культури, прагнучи передати духовний світ людини, красу українського пейзажу та самобутність етнографічного середовища.
До найвідоміших творів митця належать картини «Космацькі килимарниці», «Вівчарі», «Гора Близниця», «Гуцульське весілля», «Олекса Довбуш», «Трудівники полонин», а також численні портрети діячів української культури й історії. У пізніший період творчості художник створив масштабні цикли «Зірки Прикарпаття» та «Гуцульське весілля», які стали своєрідною художньою енциклопедією життя й побуту мешканців Карпатського регіону. Для творчості Івана Лободи характерні глибока реалістична манера письма, виразна композиція, насичена кольорова палітра та уважне ставлення до психологічної характеристики образів. Його полотна вирізняються не лише високою професійною майстерністю, а й щирою любов'ю до української землі, її людей, історії та культурних традицій. Саме тому сучасники справедливо називали митця співцем Гуцульщини, адже значна частина його творчої спадщини присвячена Карпатам і їхнім мешканцям.
Твори Івана Лободи зберігаються в Івано-Франківському художньому музеї, інших музейних зібраннях України та приватних колекціях. Вони й сьогодні залишаються затребуваними на мистецькому ринку й експонуються на виставках, що свідчить про їхню високу художню цінність.
Іван Іванович Лобода помер 18 серпня 2017 року в Івано-Франківську, залишивши після себе значну мистецьку спадщину. Його творчість є важливою сторінкою історії українського живопису ХХ століття, а життєвий шлях митця переконливо засвідчує, що талант, наполеглива праця й відданість національній культурі здатні подолати найтяжчі випробування часу.
DSC00554 (2) (1)
Loboda Shevchenko Burya
Л1
Лобода
Підпишіться, щоб отримувати листи.