Документи Державного архіву Полтавської області про розвиток української писемності та мови у нашому краї

Державний архів підготував тематичну підбірку документів «Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи…», яка розповідає про переслідування тих, хто у період російської імперії видавав, редагував чи поширював україномовні видання, публічно послуговувався рідною мовою, ратував за українізацію навчальних закладів і помісну церкву. Документи репресивних органів державного архіву свідчать, що на початку ХХ ст. Полтавщина щонайменше тричі привертала до себе прискіпливу увагу громадськості – при відкритті пам’ятника І. П. Котляревському (1903 р.), під час збору коштів на пам’ятник Т. Г. Шевченкові у м. Києві та видання перших україномовних часописів на Наддніпрянській Україні – «Хлібороб» та «Рідний край». Першоджерела дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії відбувалися ініційовані представниками свідомої спільноти заходи, виходили у світ періодичні україномовні видання, улаштовувалися різдвяні колядки. Представники національних громадських інституцій («Просвіта», «Боян», «Українського клубу»), а також видавці і освітяни (так звані «мазепинці», «петлюрівці», українофіли) за слово мовлене рідною мовою переслідувалися та перебували під наглядом репресивних органів як за царату, так і за радянської влади.

У фондах органів місцевої виконавчої влади та органів самоврядування, Полтавської обласної організації національної спілки письменників України (ф. 9087), особовому фонді літературознавця і письменника Петра Ротача (ф 9092) зберігаються відомості про відродження української ідентичності та національних традицій на теренах краю у різні історичні періоди, про діяльність літературних гуртків на Полтавщині у 1920-х рр., засновників обласної організації національної спілки письменників України, про персоналії біобібліографічного словника «Літературна Полтавщина». У документах виокремлено головні місця нашого національного  і духовного відродження: навколо пам’ятників І. П. Котляревському та Т. Г. Шевченку, Соборна площа, біля живої пам’ятки Кобзареві – Дуба Шевченка; відображено пошанування пам'яті краян-поборників рідного слова: Івана Котляревського, Івана Стешенка, Володимира Щепотьєва, Панаса Мирного, Олеся Гончара, Дмитра Луценка, Леоніда Глібова, Євгена Гребінки, Олександра Ковіньки, Василя Симоненка, Бориса Олійника, Петра Ротача та ін.

Плекаймо рідну мову! Пам’ятаймо, що це також наша потужна зброя у боротьбі з окупантом!