03 листопада 2025, 11:25
Суть справи
Суди попередніх інстанцій визнали чоловіка винним за статтею 336 Кримінального кодексу України - ухилення від призову під час мобілізації.
Обвинувачений, придатний за станом здоров’я, без поважних причин не прибув до територіального центру комплектування для направлення у військову частину.
Його захисник наполягав, що така відмова була «добросовісною» - чоловік пояснив, що є Свідком Єгови, а його віровчення категорично забороняє участь у будь-якій військовій діяльності, навіть без зброї.
Що вирішив Верховний Суд
Об’єднана палата Верховного Суду зазначила, що мобілізація не обов’язково означає бойову службу. Військовозобов’язаний може виконувати завдання небойового характеру, наприклад, ремонт техніки, евакуацію поранених, будівництво укріплень тощо.
Суд визнав, що обмеження права на відмову від військової служби має бути пропорційним до мети - захисту держави в умовах збройної агресії. Водночас саме право на мирні переконання не зникає під час війни, але воно не є підставою для повного звільнення від мобілізації.
Таким чином, навіть якщо людина не бажає брати до рук зброю з міркувань совісті чи віри, вона не звільняється від обов’язку служити державі, зокрема на посадах небойового характеру.
Чому це рішення важливе
Ця правова позиція Верховного Суду формує єдине тлумачення норми статті 336 КК України. Відтепер спроби ухилення від мобілізації під приводом релігійних переконань не матимуть юридичного захисту.
Суд фактично підкреслив:
«Свобода совісті не може бути підставою для звільнення від конституційного обов’язку захисту Вітчизни».
Підпишіться, щоб отримувати листи.